Для легальної роботи з криптовалютами в Україні компаніям необхідно отримати ліцензію на провадження відповідної діяльності. Згідно з чинним законодавством, це передбачає суворі вимоги до капіталу, систем внутрішнього контролю та прозорості бізнесу. Ключовим кроком є розробка детальної програми комплаєнс, що відповідає наказам Національного банку та інших регуляторів. Без цього неможливий запуск сервісів обміну, переказу коштів або криптокошельків.
Правове поле для крипторішень в Україні сформоване Законом “Про віртуальні активи”, який визначає базові нормативи для ринку. Зокрема, закон регулює операції з віртуальними активами та закріплює повноваження державних органів з нагляду. Оператори ринку мають чітко розуміти механізм оподаткування таких операцій: дохід фізичних осіб оподатковується ПДФО, а для юридичних осіб застосовуються загальні правила оподаткування прибутку.
Майбутнє регулювання криптовалютної галузі в Україні пов’язане з подальшим розвитком законодавчого поля, зокрема, впровадженням норм щодо сертифікації технологій та послуг. Аналізуючи міжнародний досвід, українські регуляторні органи готують нові рішення для інтеграції DeFi, стейблойнів та інших інноваційних продуктів у правове поле. Це створює передумови для чіткого розмежування відповідальності всіх учасників ринку та забезпечує захист прав інвесторів.
Законодавство України про криптовалюту
Для легалізації операцій з криптовалют в Україні компаніям необхідно пройти процес ліцензування, встановлений Законом України «Про віртуальні активи». Національний банк та Міністерство цифрової трансформації виступають ключовими регуляторами. Регуляторні вимоги включають розробку внутрішніх політик комплаєнс, забезпечення захисту клієнтських активів та реалізацію механізмів протидії відмиванню коштів (AML). Відповідальність за дотримання норм несе безпосередньо керівництво компанії.
Податковий комплаєнс та операційні нормативи
Правове забезпечення оподаткування крипторішень чітко визначене: фізичні особи сплачують 18% прибуткового податку та 1,5% військового збору при продажу активів. Для юридичних осіб оподаткування криптовалютних операцій відбувається за загальною ставкою податку на прибуток. Криптобіржі та інші віртуальні активи-провайдери зобов’язані надавати контрольні звіти до ДПС України, що ускладнює податкову оптимізацію.
Сертифікація та технічні стандарти
Законодавче поле в Україні поступово заповнюється технічними нормативами, зокрема, йдеться про сертифікацію систем безпеки для зберігання криптовалют. Майбутній нагляд за цими процесами покладається на регуляторні органи, які формують вимоги до кібербезпеки та аудиту. Компаніям вже зараз рекомендується інтегрувати стандарти ISO для підготовки до обов’язкової сертифікації.
Діяльність у сфері DeFi та криптокредитування поки що залишається в сірій зоні через відсутність спеціалізованих рішень. Очікується, що наступні законодавчі ініціативи будуть спрямовані на регулювання цих сегментів, зокрема, через впровадження механізмів нагляду за смарт-контрактами та визначення правового статусу децентралізованих автономних організацій (DAO) в Україні.
Податки на криптоактиви
Фізичні особи-резиденти сплачують податок на доходи від операцій з криптовалют за ставкою 18% та військовий збір у розмірі 1,5%. Податкова база визначається як різниця між сумою продажу (відчуження) криптоактивів та сумою їх придбання. Криптовалютні активи, що перебувають у власності понад 365 днів, звільняються від оподаткування. Для юридичних осіб криптоактиви визнаються нематеріальними активами, а дохід від їх переоцінки чи продажу оподатковується за стандартною ставкою податку на прибуток.
Комплаєнс для бізнесу: операції з віртуальними активами
Компанії, що займаються обміном, зберіганням або іншою професійною діяльністю з крипторішень, мають дотримуватися вимог законодавства щодо ліцензування та комплаєнсу. Це включає ідентифікацію клієнтів (KYC), протидію відмиванню коштів (AML) та забезпечення фінансової моніторингу. Регуляторні нормативи вимагають наявності системи управління ризиками, капіталу та внутрішніх процедур для захисту активів клієнтів. Відповідальність за дотримання цих правил покладається на керівництво компанії.
Правове забезпечення та звітність
Правове регулювання вимагає ведення суворої облікової документації по всіх операціях з криптовалютних активів. Крипто-бізнесам необхідно інтегрувати звітність у свою операційну діяльність для подання до Державної податкової служби України та Національного банку. Рекомендується використання спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизації розрахунків податків та відстеження собівартості активів. Сертифікація послуг стороніми аудиторами підвищує довіру та відповідність регуляторним вимогам.
Реєстрація криптобізнесу
Для легалізації діяльності з обміну криптовалютних активів отримайте ліцензію на надання послуг віртуальних активів від Національного банку України. Основним нормативним документом є Закон України «Про віртуальні активи», який визначає два типи ліцензій: для провайдерів послуг з обігу віртуальних активів (обмінні сервіси, криптобіржі) та для провайдерів послуг зі зберігання та управління віртуальними активами (гаманці, кастодіани). Подайте заяву та пакет документів до НБУ, що включає детальний бізнес-план, внутрішні правила комплаєнс та анкету учасників юридичної особи.
Правове забезпечення має включати розробку внутрішніх політик з AML/CFT (протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму), що відповідають вимогам Державної служби фінансового моніторингу. Створіть чіткі процедури ідентифікації клієнтів (KYC) та моніторингу підозрілих операцій. Відповідальність за дотримання цих нормативів несе безпосередньо керівництво компанії. Для криптобізнесів, що працюють з приватним капіталом, розгляньте можливість сертифікації своїх продуктів для посилення довіри з боку інвесторів.
Операційні вимоги передбачають наявність достатнього капіталу, технічної документації на програмне забезпечення та заходів кібербезпеки. Законодавче регулювання вимагає від компаній надавати регулярну звітність до НБУ щодо обсягів операцій та фінансових результатів. Ваш комплаєнс-підрозділ повинен постійно відстежувати зміни в регуляторних вимогах до крипторішень в Україні, оскільки законодавство в цій сфері продовжує розвиватися. Аналіз ризиків та адаптація бізнес-процесів до нових рішень регулятора є запорукою стабільної роботи.
AML-політика для компаній
Імплементуйте AML-систему, що відповідає Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Для криптовалютного бізнесу це означає реєстрацію у Державній службі фінансового моніторингу та призначення відповідальної особи. Встановіть процедури ідентифікації клієнтів (KYC) для транзакцій, що дорівнюють або перевищують 30 000 гривень, або викликають підозру, незалежно від суми.
Структура внутрішнього комплаєнсу
Розробка внутрішніх документів має базуватися на оцінці ризиків. Ця оцінка охоплює:
- Типи клієнтів (нерезиденти, політично впливові особи).
- Складність та географія операцій з криптовалютами.
- Використання анонімізаційних технологій у крипторішеннях.
На основі оцінки створюються регламенти моніторингу та фіксації операцій. Система має автоматично відстежувати шаблони поведінки, пов’язані з міксерами, швидкими переказами між різними гаманцями та іншими схемами. Усі підозрілі випадки фіксуються та протягом 3 робочих днів передаються до Держфінмоніторингу через спеціальний канал.
Регуляторний нагляд та відповідальність
Правове забезпечення AML-комплаєнсу в Україні посилюється. Регуляторні органи отримують доступ до інформації про криптовалютні операції для нагляду. Відповідальність за порушення вимог може варіюватися від адміністративних штрафів до кримінальної. Наглядові перевірки зосереджуються на якості документованих процедур та їх практичній реалізації, а не лише на формальному відповідності.
Ліцензування окремих видів діяльності з віртуальними активами, яке передбачає нове законодавство, безпосередньо пов’язане з належним AML-комплаєнсом. Отримання ліцензії вимагає наявності функціональної AML-системи. Оподаткування доходів від операцій з криптовалютами не звільняє від виконання цих регуляторних вимог. Компанії мають інтегрувати податкову звітність та AML-моніторинг в єдиний цикл управління ризиками.
